Відомий фітотерапевт лікує з допомогою рослин, натуральних драглів та… українського борщу.
Більшість людей приїжджає до Яготина, що під Києвом, не за туристичними враженнями. Адже саме тут живе і працює відомий фітотерапевт Євген Товстуха.
Уже понад 50 років Євген Степанович вивчає українську народну медицину, завдяки якій ставить на ноги людей, котрим офіційна медицина допомогти не спроможна. Сьогодні відомий 76-річний фітотерапевт ділиться своїми секретами.
„І ПАРТІЙНЕ КЕРІВНИЦТВО ПАЦІЄНТІВ СКЕРОВУВАЛО”
— Євгене Степановичу, як сталося так, що ви, дипломований лікар, стали травником? Причому в часи, коли такого не вітали?
— У селі Макіївці на Чернігівщині, де я народився і виріс, у довоєнні, воєнні та повоєнні часи (особливо добре їх пам’ятаю, бо був тоді вже підлітком) люди не мали доступу до сучасних синтетичних ліків. У світі вже лікували антибіотиками, а наші бабусі, як у давнину, з допомогою стародавніх рецептів і зубний біль знімали, і кровотечі спиняли, і сухоти, і бешиху, і постпологові інфекції „виганяли”.
Ще студентом-медиком я збагнув, що фітотерапія — це моє покликання, тому й їздив українськими селами, збирав рецепти цілющих напоїв, мазей, протиотрут. І я гордий, що мені вдалося зберегти їх. Тим паче що чимало цілющих трав і квітів нині на межі зникнення. До речі, у нашому фітоцентрі ми вирощуємо чимало видів реліктових рослин: материнку, оман, синюху тощо. Саме вони — я переконався у цьому за понад 50 літ лікарської практики — здатні підняти на ноги людей, на яких офіційна медицина поставила хрест.
— Вас називають знахарем. Це не ображає?
— Понад 20 років тому головний лікар нашого району товариш Бабій кричав мені: „Ця ваша фітотерапія — знахарство і відсталість. Ви ганьбите ім’я радянського лікаря!” А я не зважав на ті слова. Бо бачив, як мої трави піднімали на ноги хворих із „безнадійним”, з точки зору офіційної фтизіатрії, туберкульозом, яких не рятувало „диво XX століття” — антибіотики. Я завжди вірив і вірю, що немає на Землі таких хвороб, яким рідна природа не може дати гідну відсіч. Недарма ж Господь розсипав навколо нас силу-силенну цілющих рослин. Тварини, навіть свійські, якщо треба, знаходять їх інтуїтивно, а от сучасна людина втратила цей дар, їй потрібні знання, звідси і слово „знахар”. І я нормально його сприймаю. А от не люблю, коли фітотерапію називають нетрадиційним методом лікування. Нема для нас, українців, нічого більш традиційного. Як, зрештою, і для інших народів, котрі не втратили зв’язків із природою.
— І 20 років тому, коли ви „ганьбили” ім’я радянського лікаря, до вас усе одно йшли хворі, чи не так?
— Понад те, партійне керівництво до мене пацієнтів само присилало. Неофіційно, звичайно. Пригадую, подзвонили з ЦК і попросили проконсультувати жінку, талановитого інженера-конструктора відомого підприємства, із порушенням психіки. І, як з’ясувалося, ніяких психічних хвороб — звичайна нестача естрогенів на тлі клімактеричних явищ. За 5 місяців із допомогою фітоестрогенів — рослин, що нормалізують гормональну сферу, поставив ту жіночку на ноги. Вона мені кожного року листівку вітальну надсилала.
Не секрет, то гормональним порушенням офіційна медицина лише тепер навчилася давати раду, ефективні ліки з’явилися. Скажіть, невже і діабет піддається лікуванню травами?
— Фітоестрогени можуть частково замінити статеві гормони, що продукуються організмом (якщо він працює зі збоями). 3 іншими гормонами дещо складніше. Але навіть у дуже складних випадках, коли хворому на діабет без інсуліну не обійтися, фітопрепарати допомагають. Дозволяють якщо не замінити, то поступово зменшити дозу інсуліну.
Але не треба сприймати фітотерапію як „золоту таблетку”, яка дає миттєве зцілення. Бо таких пігулок у світі взагалі не існує. Найсучасніші хімпрепарати, як відомо, часто-густо не лікують, а лише на певний час знімають біль, запалення, утримують у нормі тиск. Звідси їх удавана ефективність. Активні ж речовини рослин — нехай не відразу, без поспіху — і лікують, і відновлюють процеси життєдіяльності.
— Відвари певних рослин у народних віруваннях і легендах називали живою водою. Це виправдана назва?
— Ця назва — зовсім не метафорична. Зрозумів це, коли добре вивчив склад таких відварів. Ось узяти хоча б звичайні, по всій Україні поширені цикорій (серед інших плюсів, позитивно впливає на амплітуду серцевих скорочень), овес посівний (знижує артеріальний тиск, очищає організм від шлаків, нормалізує роботу серцево-судинної системи), горобину, шипшину (зв’язують і виводять радіонукліди, борються із загальним атеросклерозом, кардіосклерозом, коронаросклерозом і церебросклерозом).. Природа — це ціла аптека!
Додам, для українців народна медицина ніколи не була відокремленою галуззю. Наша фітоетнологія — це і цілющі трави, і ритуали, це й особлива, надзвичайно мудра та водночас проста система харчування. От, скажіть мені, хіба це так складно — не їсти після 17 години? Графік, за яким людина ввечері позбавляє свій шлунково-кишковий тракт навантаження, якнайбільше відповідає її життєвим ритмам. Наші пращури жили за цим графіком, і тому вони не знали такої глобальної проблеми, як ожиріння, та усіх пов’язаних із ним недуг.
Якби ми всі зараз харчувалися так, як століття тому наші прадіди, то не мали б і половини сучасних болячок. Бо 80 відсотків хвороб — від неправильного харчування.
„БОРЩ НА БЕРЕЗОВОМУ СОКОВІ СМАКУВАЛИ?”
— У своїй праці „Фітоетнологія українців” ви чимало місця приділили українському борщу. Що в цій страві такого надзвичайного?
Борщ — це страва, в якої немає аналогів, це колективна мудрість українців. У кожному регіоні — безліч неповторних рецептів. У моїй рідній Макіївці було понад 700 хат, і в кожній — свій, авторський спосіб приготування борщу. Справжній український борщ — не банальні буряк, морква, капуста і квасоля. Борщ здавен варили на соках — аґрусовому, кленовому, на узварі з сухофруктів. Додавали цикорій, кріп, гравілат, м’яту, медунку, листя і коріння кульбаби, лободи, кропиви — усе, що на городі росте. В українців є понад 1000 рецептів приготування борщу і кожен самобутній — як пісня.
— А м’ясо в борщі — компонент обов’язковий?
— Смачні й пісні борщі, але найсмачніші — з м’ясом (курячим, кролячим, телячим) або ж з рибою (наприклад, карасями). Вони і корисні, адже м’ясо — це джерело повноцінних білків. Але обов’язково слід його перед приготуванням замочити години на дві у воді. Далі прокип’ятити і злити першу воду. А вже в третій готувати бульйон. А от пісний борщ (з олією) корисно споживати тим, хто хворіє на хронічні холецистити, панкреатити, подагру.
У вас, мабуть, і свій фірмовий рецепт борщу є?
— Аякже, це борщ на березовому сокові. Куштували? Спробуйте, це щось надзвичайне, тільки сік має бути натуральний, без цукру. Ось скоро вийде моя книжка „Борщ” — на 50 сторінках, там багато несподіваних рецептів знайдете.
РЕЦЕПТ „ЖИВОЇ ВОДИ” ВІД ЄВГЕНА ТОВСТУХИ
Знадобляться плоди шипшиниглоду колючого та горобини, корінь цикорію, вівсяна каша або зерно вівса посівного.
Кожного з інгредієнтів беремо по одній столовій ложці, заливаємо 0,5—0,7 л води, кип’ятимо на малому вогні 5 хвилин і настоюємо чотири години або всю ніч.
Проціджуємо й вживаємо по 50—100 мл двічі-тричі на день за 30 хвилин до їди. У напій можна додавати (кому не протипоказано) цукор, мед або варення.
РЕЦЕПТ ДРАГЛІВ (ВІТАМІННІ ЖЕЛЕ)
Знадобляться настоянка плодів аґрусу звичайного — 15 г; листків меліси лікарської — 10 г; плодів суниць польових — 25 г; плодів ожини сизої — 15 г; спирту 40-градусного — 1,5 л.
Відважують названу сировину, запивають 1,5 л 40-градусного спирту, настоюють два тижні. Фільтрують. Беруть 1,5 л спиртової настоянки, додають 100 г цукру, 40 г желатину. Вміст складових частин доводять до кипіння, ретельно розмішують розливають у відповідні форми та охолоджують.
Вживають драглі на десерт як високогігієнічну та лікувальну страву по 50—100 г тричі на добу після іди. Термін придатності драглів — 36 годин. Зберігають у холодильнику.
ХТО ТАКИЙ ЄВГЕН ТОВСТУХА
Євген Степанович Товстуха закінчив Київський медичний інститут у 1959 році. Понад 50 літ — лікар. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей Член Національної спілки письменників України, опублікував 24 фундаментальні праці з української народної медицини та фітотерапії.
У 1990 році під егідою НДІ фармакології і токсикології вперше v світовій практиці (офіційно) створив авторський „Фітоцентр” — амбулаторну установу для надання лікувальної та профілактичної допомоги засобами фітотерапії.
На знак визнання академік нагороджений орденами „За заслуги” та орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
ЯК ПОТРАПИТИ НА ПРИЙОМ
Авторський фітоцентр академіка Товстухи працює за адресою Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вул. Гирича, 18; телефон: 045-75-54-433.
Ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю „народна та нетрадиційна медицина”, реєстраційне досьє від 12.02.08 за № 1202/19-М.
Ірина КОНТОРСЬКИХ
Джерело: http://www.volfoto.inf.ua/pagesi/istomist/statti/zdorovja/tovstuha/tovstuha.htm
Світогляд Євгена Товстухи в теперішньому світі, що втратив зв'язок з основами природнього життя та екосистемою навколишнього середовища, на сьогодні є дуже актуальним. Цей лікар-гуманіст досконало поєднав суперечливі знання і засоби традиційної медицини з "дотрадиційними" народними методами лікування лікарськими рослинами. Сила його знань не потребує дискусій та порівнянь! А в епоху екологічних катаклізмів фітотерапія лікаря Товстухи для людства — один з небагатьох способів вижити та зберегти здоров'я.*
На початку дев’яностих, ще в часи роботи в інституті ім. Л.І.Медведя на посаді головного лікаря клініки та завідувача відділення дієтології та клінічних досліджень, я вивчав та давав дозвіл на виробництво та поширення в аптечній мережі України фіточаїв ЛОН – лікувальний оздоровний набір (тепер НОН №1-12, новітній оздоровний набір) за рецептами лікаря Товстухи.
Окрім того, я проводив клінічні дослідження в умовах клініки лікувально-оздоровчих бальзамів Євгена Товстухи, що містять лікарські рослини. Всі пацієнти, яким було запропоновано пройти експериментальний курс лікування в стаціонарі в порівнянні з контрольною групою (ті, хто лікувався загальноприйнятими препаратами), показали високу динаміку одужання, жодного випадку ускладнень не спостерігалось. Показники лабораторних досліджень – загальні аналізи крові та сечі свідчили про позитивну роль застосування бальзамів при лікуванні хворих на виразкову хворобу шлунку, хронічне захворювання печінки і жовчного міхура.*
Товстуха — це бренд української фітотерапії, який постає на світових теренах в одному ряду з такими як китайська та тібетська медицини. Його наукові досягнення рівня наднаціонального, його знання дають кожному можливість відчути як універсальну силу природи, так і цілющу енергію окремої лікарської рослини.
Євген Степанович є людиною такого масштабу таланту, якого Час ще за життя закарбовує до історичного п’єдесталу!
Тож побажаймо невтомному зцілювачу душ і тілес довгих років натхненного життя та праці. Хай твориться красномовне добро Євгена Товстухи та стверджується його надідея здорової Людини.*
Євген Товстуха з категорії універсально обдарованих людей. В першу чергу він митець, адже видав 5 збірок поезій, написав 3 романи та 4 книги оповідань, як маляр створив самобутню колекцію картин. Та найбільш видимим досягненням цього диво-чоловіка є його фітотерапія.
Розгорнувши будь-яку з його монографій (а написав він їх понад два десятки!), одразу поринаєш в світ суто науковий, але поступово, неспішно автор веде тебе таємними дорогами буття до давнього та глибокого світу народно-вжиткових традицій. Знання, які несуть його книги, вже цілющі, втім, якщо почерпнути хоч крихту з сотень і тисяч рослинних рецептів, які пропонує лікар Товстуха, то мимохіть будь-хто з притомних громадян зарядить своє тіло і душу на здоров’я. В теперішні грішні часи правдивих цілителів від Бога лишилась дещиця, проте ми живемо на одній землі і водночас з унікальним явищем, ім’я якого — Євген Товстуха!*
Близько 30 років тому я познайомився зі скромним, але надзвичайно ерудованим лікарем з провінції. Він прийшов до мене з проханням допомогти відкрити авторський фітоцентр у Яготині Київської області. Вперше я зустрівся з людиною, яка застосовувала фітотерапію в практичній медицині. Я погодився бути науковим консультантом фітоцентру та сприяв його офіційному відкриттю.
Констатую, що на сьогодні Євген Степанович Товстуха має величезний науковий і практичний досвід лікування хворих, а технологія вирощування рослин та виготовлення з них лікарських засобів є величезним надбанням української фітотерапії. Фітоцентр Товстухи є фактично українським науково-дослідним інститутом з фітотерапії.*
Коли нація, здається, уже входить у темінь згасання, за не вивченими і ще не пізнаними законами Космосу, народ вмикає якісь особливі резерви, – і тоді являються світові Особистості, завдяки яким починається Відродження етносу. Згадаємо Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Миколу Гоголя... А перед цим пошлемося на француза Боплана, котрий із подивом і захопленням зазначав, що всі українці – характерники!
Саме до цього крила характерників, будителів національної самосвідомості належить і мій давній побратим Євген Степанович Товстуха.
Євген Товстуха – енциклопедично втаємничений у царство трав, котрі він усе життя вивчає, добирає і – головне – вирощує – замовляє їх людям на добро та здоров’я. Знання його – вищого порядку, оскільки воно освячене безсмертником народної пісні, фольклору, звичаєвого права і правди. Оце шляхетне поєднання трави, слова (бо ж Євген Степанович ще й поет!), глибинних шарів етносу, психології індивідуума і тонке відчуття музики горніх сфер надають його добротворчій діяльності тієї особливої енерге- тики, яка долає бар’єри, недоступні нинішній офіційній медицині.
Отже, Євген Товстуха працює на здоров’я Української нації і всіх добрих людей на землі. А це дається тим рідкісним особистостям, яких Природа благословляє на безсмертя.*
Євген Степанович — це народний скарб знань з траволікування та фітотерапії. Ця хлібосольна людина — екстраверт ніколи і нікому не шкодувала своїх незчисленних порад, рецептів, наукових відкриттів, не приховувала свого природо- та життєдайного світогляду.
Доктор Товстуха вперше в науковій практиці озвучив, впровадив та дослідив в одній із своїх наукових праць таке поняття як «фітоетнологія українців», яке висвітлює українську фітотерапію як цілісну галузь народного буття в різні історичні та доісторичні епохи нашого народу.
Півстолітня діяльність видатного лікаря стали базою для утворення школи Євгена Товстухи під чиє крило увійшли як знані науковці, так і медики — неофіти.*
