Відомий фітотерапевт лікує з допомогою рослин, натуральних драглів та… українського борщу.
Більшість людей приїжджає до Яготина, що під Києвом, не за туристичними враженнями. Адже саме тут живе і працює відомий фітотерапевт Євген Товстуха.
Уже понад 50 років Євген Степанович вивчає українську народну медицину, завдяки якій ставить на ноги людей, котрим офіційна медицина допомогти не спроможна. Сьогодні відомий 76-річний фітотерапевт ділиться своїми секретами.
„І ПАРТІЙНЕ КЕРІВНИЦТВО ПАЦІЄНТІВ СКЕРОВУВАЛО”
— Євгене Степановичу, як сталося так, що ви, дипломований лікар, стали травником? Причому в часи, коли такого не вітали?
— У селі Макіївці на Чернігівщині, де я народився і виріс, у довоєнні, воєнні та повоєнні часи (особливо добре їх пам’ятаю, бо був тоді вже підлітком) люди не мали доступу до сучасних синтетичних ліків. У світі вже лікували антибіотиками, а наші бабусі, як у давнину, з допомогою стародавніх рецептів і зубний біль знімали, і кровотечі спиняли, і сухоти, і бешиху, і постпологові інфекції „виганяли”.
Ще студентом-медиком я збагнув, що фітотерапія — це моє покликання, тому й їздив українськими селами, збирав рецепти цілющих напоїв, мазей, протиотрут. І я гордий, що мені вдалося зберегти їх. Тим паче що чимало цілющих трав і квітів нині на межі зникнення. До речі, у нашому фітоцентрі ми вирощуємо чимало видів реліктових рослин: материнку, оман, синюху тощо. Саме вони — я переконався у цьому за понад 50 літ лікарської практики — здатні підняти на ноги людей, на яких офіційна медицина поставила хрест.
— Вас називають знахарем. Це не ображає?
— Понад 20 років тому головний лікар нашого району товариш Бабій кричав мені: „Ця ваша фітотерапія — знахарство і відсталість. Ви ганьбите ім’я радянського лікаря!” А я не зважав на ті слова. Бо бачив, як мої трави піднімали на ноги хворих із „безнадійним”, з точки зору офіційної фтизіатрії, туберкульозом, яких не рятувало „диво XX століття” — антибіотики. Я завжди вірив і вірю, що немає на Землі таких хвороб, яким рідна природа не може дати гідну відсіч. Недарма ж Господь розсипав навколо нас силу-силенну цілющих рослин. Тварини, навіть свійські, якщо треба, знаходять їх інтуїтивно, а от сучасна людина втратила цей дар, їй потрібні знання, звідси і слово „знахар”. І я нормально його сприймаю. А от не люблю, коли фітотерапію називають нетрадиційним методом лікування. Нема для нас, українців, нічого більш традиційного. Як, зрештою, і для інших народів, котрі не втратили зв’язків із природою.
— І 20 років тому, коли ви „ганьбили” ім’я радянського лікаря, до вас усе одно йшли хворі, чи не так?
— Понад те, партійне керівництво до мене пацієнтів само присилало. Неофіційно, звичайно. Пригадую, подзвонили з ЦК і попросили проконсультувати жінку, талановитого інженера-конструктора відомого підприємства, із порушенням психіки. І, як з’ясувалося, ніяких психічних хвороб — звичайна нестача естрогенів на тлі клімактеричних явищ. За 5 місяців із допомогою фітоестрогенів — рослин, що нормалізують гормональну сферу, поставив ту жіночку на ноги. Вона мені кожного року листівку вітальну надсилала.
Не секрет, то гормональним порушенням офіційна медицина лише тепер навчилася давати раду, ефективні ліки з’явилися. Скажіть, невже і діабет піддається лікуванню травами?
— Фітоестрогени можуть частково замінити статеві гормони, що продукуються організмом (якщо він працює зі збоями). 3 іншими гормонами дещо складніше. Але навіть у дуже складних випадках, коли хворому на діабет без інсуліну не обійтися, фітопрепарати допомагають. Дозволяють якщо не замінити, то поступово зменшити дозу інсуліну.
Але не треба сприймати фітотерапію як „золоту таблетку”, яка дає миттєве зцілення. Бо таких пігулок у світі взагалі не існує. Найсучасніші хімпрепарати, як відомо, часто-густо не лікують, а лише на певний час знімають біль, запалення, утримують у нормі тиск. Звідси їх удавана ефективність. Активні ж речовини рослин — нехай не відразу, без поспіху — і лікують, і відновлюють процеси життєдіяльності.
— Відвари певних рослин у народних віруваннях і легендах називали живою водою. Це виправдана назва?
— Ця назва — зовсім не метафорична. Зрозумів це, коли добре вивчив склад таких відварів. Ось узяти хоча б звичайні, по всій Україні поширені цикорій (серед інших плюсів, позитивно впливає на амплітуду серцевих скорочень), овес посівний (знижує артеріальний тиск, очищає організм від шлаків, нормалізує роботу серцево-судинної системи), горобину, шипшину (зв’язують і виводять радіонукліди, борються із загальним атеросклерозом, кардіосклерозом, коронаросклерозом і церебросклерозом).. Природа — це ціла аптека!
Додам, для українців народна медицина ніколи не була відокремленою галуззю. Наша фітоетнологія — це і цілющі трави, і ритуали, це й особлива, надзвичайно мудра та водночас проста система харчування. От, скажіть мені, хіба це так складно — не їсти після 17 години? Графік, за яким людина ввечері позбавляє свій шлунково-кишковий тракт навантаження, якнайбільше відповідає її життєвим ритмам. Наші пращури жили за цим графіком, і тому вони не знали такої глобальної проблеми, як ожиріння, та усіх пов’язаних із ним недуг.
Якби ми всі зараз харчувалися так, як століття тому наші прадіди, то не мали б і половини сучасних болячок. Бо 80 відсотків хвороб — від неправильного харчування.
„БОРЩ НА БЕРЕЗОВОМУ СОКОВІ СМАКУВАЛИ?”
— У своїй праці „Фітоетнологія українців” ви чимало місця приділили українському борщу. Що в цій страві такого надзвичайного?
Борщ — це страва, в якої немає аналогів, це колективна мудрість українців. У кожному регіоні — безліч неповторних рецептів. У моїй рідній Макіївці було понад 700 хат, і в кожній — свій, авторський спосіб приготування борщу. Справжній український борщ — не банальні буряк, морква, капуста і квасоля. Борщ здавен варили на соках — аґрусовому, кленовому, на узварі з сухофруктів. Додавали цикорій, кріп, гравілат, м’яту, медунку, листя і коріння кульбаби, лободи, кропиви — усе, що на городі росте. В українців є понад 1000 рецептів приготування борщу і кожен самобутній — як пісня.
— А м’ясо в борщі — компонент обов’язковий?
— Смачні й пісні борщі, але найсмачніші — з м’ясом (курячим, кролячим, телячим) або ж з рибою (наприклад, карасями). Вони і корисні, адже м’ясо — це джерело повноцінних білків. Але обов’язково слід його перед приготуванням замочити години на дві у воді. Далі прокип’ятити і злити першу воду. А вже в третій готувати бульйон. А от пісний борщ (з олією) корисно споживати тим, хто хворіє на хронічні холецистити, панкреатити, подагру.
У вас, мабуть, і свій фірмовий рецепт борщу є?
— Аякже, це борщ на березовому сокові. Куштували? Спробуйте, це щось надзвичайне, тільки сік має бути натуральний, без цукру. Ось скоро вийде моя книжка „Борщ” — на 50 сторінках, там багато несподіваних рецептів знайдете.
РЕЦЕПТ „ЖИВОЇ ВОДИ” ВІД ЄВГЕНА ТОВСТУХИ
Знадобляться плоди шипшиниглоду колючого та горобини, корінь цикорію, вівсяна каша або зерно вівса посівного.
Кожного з інгредієнтів беремо по одній столовій ложці, заливаємо 0,5—0,7 л води, кип’ятимо на малому вогні 5 хвилин і настоюємо чотири години або всю ніч.
Проціджуємо й вживаємо по 50—100 мл двічі-тричі на день за 30 хвилин до їди. У напій можна додавати (кому не протипоказано) цукор, мед або варення.
РЕЦЕПТ ДРАГЛІВ (ВІТАМІННІ ЖЕЛЕ)
Знадобляться настоянка плодів аґрусу звичайного — 15 г; листків меліси лікарської — 10 г; плодів суниць польових — 25 г; плодів ожини сизої — 15 г; спирту 40-градусного — 1,5 л.
Відважують названу сировину, запивають 1,5 л 40-градусного спирту, настоюють два тижні. Фільтрують. Беруть 1,5 л спиртової настоянки, додають 100 г цукру, 40 г желатину. Вміст складових частин доводять до кипіння, ретельно розмішують розливають у відповідні форми та охолоджують.
Вживають драглі на десерт як високогігієнічну та лікувальну страву по 50—100 г тричі на добу після іди. Термін придатності драглів — 36 годин. Зберігають у холодильнику.
ХТО ТАКИЙ ЄВГЕН ТОВСТУХА
Євген Степанович Товстуха закінчив Київський медичний інститут у 1959 році. Понад 50 літ — лікар. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей Член Національної спілки письменників України, опублікував 24 фундаментальні праці з української народної медицини та фітотерапії.
У 1990 році під егідою НДІ фармакології і токсикології вперше v світовій практиці (офіційно) створив авторський „Фітоцентр” — амбулаторну установу для надання лікувальної та профілактичної допомоги засобами фітотерапії.
На знак визнання академік нагороджений орденами „За заслуги” та орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
ЯК ПОТРАПИТИ НА ПРИЙОМ
Авторський фітоцентр академіка Товстухи працює за адресою Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вул. Гирича, 18; телефон: 045-75-54-433.
Ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю „народна та нетрадиційна медицина”, реєстраційне досьє від 12.02.08 за № 1202/19-М.
Ірина КОНТОРСЬКИХ
Джерело: http://www.volfoto.inf.ua/pagesi/istomist/statti/zdorovja/tovstuha/tovstuha.htm
Евгений Степанович — это народное сокровище знаний по траволечению и фитотерапии. Этот хлебосольный человек — экстраверт никогда и никому не жалел своих неисчислимых советов, рецептов, научных открытий, не таил своего природо- и жизнеутверждающего мировоззрения.
Доктор Товстуха впервые в научной практике озвучил, внедрил и исследовал в одной из своих научных работ такое понятие как «фитоэтнология украинцев», которое представляет украинскую фитотерапию как целостную отрасль народного бытия в разные исторические и доисторические эпохи нашего народа.
Пятидесятилетняя деятельность выдающегося врача стали базой для создания школы Евгения Товстухи, под чье крыло вошли как известные ученые так и медики — неофиты.*
Мировоззрение Евгения Товстухи в нынешнем мире, утратившем связь с основами естественной жизни и экосистемою окружающего мира, в данное время является очень актуальным. Этот доктор-гуманист в совершенстве соединил противоречивые знания и методы традиционной медицины с «дотрадиционными» средствами лечения лекарственными растениями. Сила его знаний не требует дискуссий и сравнений! А в эпоху экологических катаклизмов фитотерапия Евгения Товстухи для человечества — один из немногих способов выжить и сохранить здоровье.*
Около 30 лет тому назад я познакомился со скромным, но чрезвычайно эрудированным врачем из провинции. Он пришел ко мне с просьбой помочь открыть авторский фитоцентр в Яготине Киевской области. Впервые я встретился с человеком, который применил фитотерапию в практической медицине. Я согласился быть научным консультантом фитоцентра и способствовал его официальному открытию.
Констатирую, что на сегодня Евгений Степанович Товстуха имеет огромный научный и практический опыт лечения больных, а технология выращивания растений и изготовление из них лекарственных средств-это огромное приобретение украинской фитотерапии. Фитоцентр Товстухи является фактически украинским научно-исследовательским институтом по фитотерапии.*
В начале девяностых, еще во времена работы в институте им. Л.И.Медведя на должности главврача клиники и заведующего отделения диетологии и клинических исследований, я изучал и давал разрешение на производство и распространение в аптечной сети Украины фиточаев; ЛОН – лечебно-оздоровительный; набор (теперь НОН №1-12, новейший оздоровительный набор) по рецептам врача Товстухи.
Кроме того, я проводил клинические исследования в условиях клиники лечебно-оздоровительных бальзамов Евгения Товстухи, которые содержат лекарственные растения. Все пациенты, которым было предложено пройти экспериментальный курс лечения в стационаре по сравнению с контрольной группой (те, кто лечился общепринятыми препаратами), показали высокую динамику выздоровления, ни одного случая осложнений не наблюдалось. Показатели лабораторных исследований – общие анализы крови и мочи свидетельствовали о положительной роли применения бальзамов при лечении больных язвенной болезнью желудка, хронического заболевания печени и желчного пузыря.*
Товстуха — это бренд украинской фитотерапии, который на мировой арене стоит в одном ряду с такими как китайская и тибетская медицины. Его научные достижения уровня наднационального, его знания дают каждому возможность почувствовать как универсальную силу природы, так и целебную энергию отдельного лекарственного растения.
Евгений Степанович является ученым такого масштаба, которого Время еще при жизни воздвигает на исторический пьедестал!
Пожелаем неутомимому целителю душ и тел долгих лет вдохновенной жизни и труда. Пусть созидает красноречивое добро Евгения Товстухи и утверждается его высшая идея здорового Человека.*
Евгений Товстуха из категории универсально одаренных людей. Прежде всего он творец, так как издал 5 сборников поэзии, написал 3 романа и 4 книги рассказов, как художник создал самобытную коллекцию картин. Но самым видимым достижением этого диво — человека является его фитотерапия.
Раскрывая любую из его монографий (а написал он их более двух десятков!), мгновенно погружаешься в мир предельно научный, но постепенно, неспешно автор ведет тебя таинственными дорогами бытия к давнему и глубинному миру народных традиций. Знания, которые несут его книги, уже целебные, впрочем, если почерпнуть хоть горсть из сотен и тысяч травяных рецептов, которые щедро предлагает врач Товстуха, то любой из трезвомыслящих сограждан зарядит свое тело и душу на здоровье. В теперешние грешные времена правдивых целителей от Бога почти не осталось, но мы живем на одной земле и в одночасье с уникальным явлением, имя которого — Евгений Товстуха!*
Когда нация, казалось бы, входит во мглу угасания, по не изученным и еще не познанным законам Космоса, Народ включает некие особенные резервы — и тогда являются миру Личности, благодаря которым начинается Возрождение этноса. Вспомним Григория Сковороду, Тараса Шевченко, Николая Гоголя. А перед этим сошлемся на француза Боплана, который с удивлением и восхищением утверждал, что все украинцы — «характерники» (чародеи).
Именно к этому крылу чародеев - будителей национального самосознания принадлежит и мой давний побратим Евгений Степанович Товстуха.
Он не только врач — он безгранично талантливый народовед, который лечит не только тело, а и Душу Человека, как говорили древние протославяне «врачует дух».
Евгений Товстуха энциклопедически посвящен в таинство царства растений, которое он всю свою жизнь изучает, подбирает и, главное, выращивает и заговаривает их людям на добро и здоровье. Знания его — высшего порядка, поскольку они освящены бессмертником народной песни, фольклора, обычаев и Правды, всеми цветами радуги, которые он чувствует не только взглядом, а и взвешивает и прикасается как художник.
Это благородное единение травы, слова (ибо Евгений Степанович еще и поэт!), глубинных слоев этноса, психологии индивидуума и тонкое чувство горних сфер придает его добротворческой деятельности той особой энергетики, которая преодолевает барьеры, недосягаемые нынешней официальной медициной.
Вот так Евгений Товстуха трудится на здоровье Украинской нации и всех добрых людей на земле, а это дается тем редчайшим личностям, которых Природа благословляет на бессмертие.*
