Понад 50 років Євген Товстуха вивчає, розтлумачує, відроджує українську народну медицину, завдяки якій ставить на ноги, здавалося б, приречених людей. Коли медики розводять руками, хворі поспішають до містечка Яготина, що на Київщині, де живе й працює 78-річний Євген Товстуха. «До нас звертаються переважно ті пацієнти, від яких офіційна медицина вже відмовилася і які пройшли обстеження та лікування від дільничної лікарні до профільного науково-дослідного інституту, – каже Євген Товстуха, пращури якого впродовж 350 чи навіть 400 років мали справу з фітотерапією! І додає: – У фітотерапії нема недуг, які вона не лікувала б. Це – універсальна лікарська справа. Лікарі помилково думають, що фітотерапія – це щось додаткове. Треба її знати, як знати і те, що в лікарських рослинах є свої закони майже для кожної недуги».
Лікар, науковець Євген Товстуха, а в народі – травник і цілитель, уперше у світовій практиці відкрив амбулаторію, де лікують засобами фітотерапії. Українському «лікареві-селянину», як він себе називає, вдалося здійснити немислиме – об’єднати офіційну медицину з тисячолітніми знаннями народних методів лікування.
Науковець знає, що каже, адже саме завдяки цілющим травам далекого 1934 року вдалося вижити і йому, новонародженому, і його матері. «Того дня бригадир погнав мою матір на поле докопувати буряки, – повідує історію свого життя пан Євген, уродженець села Макіївки Чернігівської області. – Там, просто на сирій землі, селянки прийняли у неї пологи. Це було 20 вересня 1934 року. Оскільки температура надворі була низькою, ми з матір’ю вельми занедужали. Місцевий фельдшер сказав: «Та вони не виживуть!» Тим часом селянки заповзялися нас лікувати: стали готувати материнку, калган, листки берези, цикорій…».
Звичайні трави мають чудодійну силу
У своїй найновішій книжці «Чари зела чудодійного» Євген Товстуха повідує про велику кількість лікарських рослин, які ростуть біля наших осель та садиб. Ми мало знаємо, що вони лікують і є профілактичними від численних недуг. «Я завжди вірив, що немає таких хвороб, яким природа не могла б дати гідну відсіч. Недарма ж Господь розсипав довкола стільки цілющих рослин», – коментує травник.
Приміром, КРОПИВА ДВОДОМНА поширена по всій Україні. Препарати з її висушеного листя застосовують як кровоспинний, сечогінний та в’яжучий засіб. А також як добрий стимулятор секреторної діяльності шлунка при зниженій та нульовій кислотності шлункового соку, гепатитах, гепатохолецеститах, панкреатитах та цукровому діабеті, запальних процесах у нирках, сечовому міхурі, при захворюваннях простати, нефролітіазі.
Настій: 1 ст. ложку сировини залити 1 скл. окропу, настоювати 30 хв. Пити по 50 мл тричі на добу за 30 хв до їди.
Листки ПОДОРОЖНИКА ВЕЛИКОГО, які збирають під час цвітіння, теж використовують для лікувальних потреб. Препарати цієї рослини вельми популярні в українській народній медицині й застосовуються для лікування запальних недуг дихальних шляхів, ротової порожнини, печінки, нирок; зупинки маткових, шлункових та гемороїдальних кровотеч; поліпшують холестериновий обмін, сприяють загоюванню свіжих та застарілих ран.
Настій: 1 ст. ложку сировини залити 1 скл. окропу, настоювати 2 год. Вживати по 50–100 мл тричі на добу за 30 хв до їди.
Не менш цілющою є й КУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА, яка росте на пасовиськах, луках, у парках та на городах. Для використання заготовляють корені кульбаби лікарської, які викопують навесні або (краще) пізно восени. Листки заготовляють навесні.
Препарати кульбаби лікарської стимулюють жовчотворну функцію, застосовуються для лікування недуг печінки та жовчного міхура, цукрового діабету, обмінних поліартритів, діатезів, екзем, псоріазу; при закрепах та для лікування запальних недуг підшлункової залози; при загальному атеросклерозі, церебросклерозі та кардіосклерозах; ефективні як корені, так і листки для поліпшення лактації в породіль.
Відвар: 1 ст. ложку коренів кульбаби лікарської залити 1 скл. води (200 мл), кип’ятити 10 хв, настоювати 2 год. Пити по 50–100 мл тричі на добу за 30 хв до їди.
Добре відомо й те, що для медичного застосування збирають бруньки, сік та молоді листки БЕРЕЗИ БОРОДАВЧАСТОЇ. Бруньки заготовляють у березні – на початку квітня, сушать. Листки – у травні, коли вони ще молоді та ніжці, сік – у березні. Усе ці березові «медикаменти» широко застосовують для лікування запальних недуг верхніх дихальних шляхів, при артеріосклерозі, недугах сечостатевої системи, виразки шлунка та недузі дванадцятипалої кишки; серцевих набряках, подагрі, гноячкових захворюваннях шкіри, септичних станах, кишкових кольках, скрофульозі, поліартритах, жовчнокам’яній та нирковокам’яній недугах.
Настій: 1 ст. ложку листків залити 1 скл. окропу, настоювати 1 год. Пити по 50–100 мл тричі на добу.
Відвар: 1 ст. ложку бруньок залити 1 скл. води (200 мл), кип’ятити на малому вогні 10 хв, настоювати 4 год. Вживати по 50 мл тричі на добу за 30 хв до їди.
А хто не знає ні з чим незрівнянного аромату М’ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ! Для медичного використання збирають листки та верхівкові стебла цієї рослини перед цвітінням. Її сушать у теплих приміщеннях, які добре провітрюються. Сировину зберігають у щільній паперовій тарі.
Препарати м’яти перцевої застосовують при атонії кишківника, кишкових та шлункових кольках, нудоті та блювоті, безсонні, невротичних станах; стенокардії, поліартритах, остеохондроз, захворюваннях печінки та підшлункової залози; для промивання ран, обробки пролежнів, при фурункулах та дерматитах.
Настій: 1 ст. ложку сировини залити 1 скл. окропу, настоювати 10 хв. Пити по 100 мл тричі на добу за 30 хв до їди.
КУКУРУДЗА ЗВИЧАЙНА – теж лікувальна. Для оздоровлення використовують приймочки і стовпчики цієї рослини та кукурудзяну олію. Стовпчики з приймочками збирають тоді, коли достигають качани. Перевагу надають золотаво-жовтим чи червонуватим стовпчикам з приймочками. Сировину добре висушують використовують для лікування запальних недуг печінки та підшлункової залози, при серцевих та ниркових набряках, маткових кровотечах, недугах сечостатевої системи, цукровому діабеті, алергічних станах, діатезах, екземах, тромбоцитопеніях.
Відвар: 1 ст. ложку сировини залити 1 скл. води (200 мл), кип’ятити на малому вогні 10 хв, настоювати 30 хв. Пити по 1 ст. ложці тричі на добу через 2 год після їди.
ЗИМОВІ ЛІКИ
Ці препарати за методою Євгена Товстухи якнайліпше налаштують організм на зимовий лад
РЕЦЕПТ № 1. «СПИРТОВА КОМПОЗИЦІЯ»
1. Трави енотери дворічної – 5 г.
2. Трави люцерни серпоподібної – 10 г.
3. Трави самосилу гацового – 3 г.
4. Трави сідача коноплевого – 10 г.
5. Трави яглиці звичайної – 7 г.
6. Спирту (40%) – до 1,5 л.
Усі рослини залити спиртом названої концентрації, настоювати 15–20 діб, струшувати кілька разів на добу, фільтрувати.
Пити настоянку по 1–3 ст. ложки, розбавивши у 1 ст. ложці води, 3–4 рази на добу за 30 хв до їди.
РЕЦЕПТ № 2. НАСТІЙ
1. Трави енотери дворічної – 10 г.
2. Трави люцерни серпоподібної – 7 г.
3. Трави самосилу гацового – 3 г.
4. Трави сідача коноплевого – 5 г.
5. Трави яглиці звичайної – 5 г.
6. Окропу – до 1,5 л.
Приготування.
Усі рослини залити 1,5 л окропу, настоювати 4 год. Вживати по 50–100 мл 3–4 рази на добу за 30 хв до їди.
Показання: запальні захворювання печінки та підшлункової залози, цукровий діабет, закрепи, антацидні, гіпацидні та атрофічні гастрити, запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, недуги щитоподібної залози; при нефрон- та холелітіазах; капіляротоксикозах. Термін лікування – індивідуальний.
Доцільно чергувати по тижнях спиртові композиції та настої.
Жанна КУЯВА
Джерело: http://www.simya.com.ua/articles/14/52435/0/5/
Євген Товстуха з категорії універсально обдарованих людей. В першу чергу він митець, адже видав 5 збірок поезій, написав 3 романи та 4 книги оповідань, як маляр створив самобутню колекцію картин. Та найбільш видимим досягненням цього диво-чоловіка є його фітотерапія.
Розгорнувши будь-яку з його монографій (а написав він їх понад два десятки!), одразу поринаєш в світ суто науковий, але поступово, неспішно автор веде тебе таємними дорогами буття до давнього та глибокого світу народно-вжиткових традицій. Знання, які несуть його книги, вже цілющі, втім, якщо почерпнути хоч крихту з сотень і тисяч рослинних рецептів, які пропонує лікар Товстуха, то мимохіть будь-хто з притомних громадян зарядить своє тіло і душу на здоров’я. В теперішні грішні часи правдивих цілителів від Бога лишилась дещиця, проте ми живемо на одній землі і водночас з унікальним явищем, ім’я якого — Євген Товстуха!*
Євген Степанович — це народний скарб знань з траволікування та фітотерапії. Ця хлібосольна людина — екстраверт ніколи і нікому не шкодувала своїх незчисленних порад, рецептів, наукових відкриттів, не приховувала свого природо- та життєдайного світогляду.
Доктор Товстуха вперше в науковій практиці озвучив, впровадив та дослідив в одній із своїх наукових праць таке поняття як «фітоетнологія українців», яке висвітлює українську фітотерапію як цілісну галузь народного буття в різні історичні та доісторичні епохи нашого народу.
Півстолітня діяльність видатного лікаря стали базою для утворення школи Євгена Товстухи під чиє крило увійшли як знані науковці, так і медики — неофіти.*
Коли нація, здається, уже входить у темінь згасання, за не вивченими і ще не пізнаними законами Космосу, народ вмикає якісь особливі резерви, – і тоді являються світові Особистості, завдяки яким починається Відродження етносу. Згадаємо Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Миколу Гоголя... А перед цим пошлемося на француза Боплана, котрий із подивом і захопленням зазначав, що всі українці – характерники!
Саме до цього крила характерників, будителів національної самосвідомості належить і мій давній побратим Євген Степанович Товстуха.
Євген Товстуха – енциклопедично втаємничений у царство трав, котрі він усе життя вивчає, добирає і – головне – вирощує – замовляє їх людям на добро та здоров’я. Знання його – вищого порядку, оскільки воно освячене безсмертником народної пісні, фольклору, звичаєвого права і правди. Оце шляхетне поєднання трави, слова (бо ж Євген Степанович ще й поет!), глибинних шарів етносу, психології індивідуума і тонке відчуття музики горніх сфер надають його добротворчій діяльності тієї особливої енерге- тики, яка долає бар’єри, недоступні нинішній офіційній медицині.
Отже, Євген Товстуха працює на здоров’я Української нації і всіх добрих людей на землі. А це дається тим рідкісним особистостям, яких Природа благословляє на безсмертя.*
Товстуха — це бренд української фітотерапії, який постає на світових теренах в одному ряду з такими як китайська та тібетська медицини. Його наукові досягнення рівня наднаціонального, його знання дають кожному можливість відчути як універсальну силу природи, так і цілющу енергію окремої лікарської рослини.
Євген Степанович є людиною такого масштабу таланту, якого Час ще за життя закарбовує до історичного п’єдесталу!
Тож побажаймо невтомному зцілювачу душ і тілес довгих років натхненного життя та праці. Хай твориться красномовне добро Євгена Товстухи та стверджується його надідея здорової Людини.*
Світогляд Євгена Товстухи в теперішньому світі, що втратив зв'язок з основами природнього життя та екосистемою навколишнього середовища, на сьогодні є дуже актуальним. Цей лікар-гуманіст досконало поєднав суперечливі знання і засоби традиційної медицини з "дотрадиційними" народними методами лікування лікарськими рослинами. Сила його знань не потребує дискусій та порівнянь! А в епоху екологічних катаклізмів фітотерапія лікаря Товстухи для людства — один з небагатьох способів вижити та зберегти здоров'я.*
Близько 30 років тому я познайомився зі скромним, але надзвичайно ерудованим лікарем з провінції. Він прийшов до мене з проханням допомогти відкрити авторський фітоцентр у Яготині Київської області. Вперше я зустрівся з людиною, яка застосовувала фітотерапію в практичній медицині. Я погодився бути науковим консультантом фітоцентру та сприяв його офіційному відкриттю.
Констатую, що на сьогодні Євген Степанович Товстуха має величезний науковий і практичний досвід лікування хворих, а технологія вирощування рослин та виготовлення з них лікарських засобів є величезним надбанням української фітотерапії. Фітоцентр Товстухи є фактично українським науково-дослідним інститутом з фітотерапії.*
На початку дев’яностих, ще в часи роботи в інституті ім. Л.І.Медведя на посаді головного лікаря клініки та завідувача відділення дієтології та клінічних досліджень, я вивчав та давав дозвіл на виробництво та поширення в аптечній мережі України фіточаїв ЛОН – лікувальний оздоровний набір (тепер НОН №1-12, новітній оздоровний набір) за рецептами лікаря Товстухи.
Окрім того, я проводив клінічні дослідження в умовах клініки лікувально-оздоровчих бальзамів Євгена Товстухи, що містять лікарські рослини. Всі пацієнти, яким було запропоновано пройти експериментальний курс лікування в стаціонарі в порівнянні з контрольною групою (ті, хто лікувався загальноприйнятими препаратами), показали високу динаміку одужання, жодного випадку ускладнень не спостерігалось. Показники лабораторних досліджень – загальні аналізи крові та сечі свідчили про позитивну роль застосування бальзамів при лікуванні хворих на виразкову хворобу шлунку, хронічне захворювання печінки і жовчного міхура.*
